Словник Української Мови
Буква
1. Хижий птах родини яструбових, з широкими крилами та коротким хвостом, що живиться переважно падлом та дрібними ссавцями; загальна назва для кількох видів птахів роду Milvus, зокрема чорної кані (Milvus migrans) та червоної кані (Milvus milvus).
2. Рідкісне народне позначення жіночої особи з негативним відтінком (зла, сварлива або настирлива жінка).
Приклад 1:
Чекаєте тої смерті, як каня дощу, все: «Божечку, Божечку, найди мені смерть», — а то все на мою голову… Баба хотіла заплакати, але закашлялася. — Бігме, оглухну, — казав Митро.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Собствінно, покращення состояло в тому, шо Дімер запропонував перед подставою на f3 вогнать в ігру ферзе вого каня: I.d2-d4 d7-d5 2. е2-е4 d5xe4 3. Nb1-сЗ Ng8-f6 4. f2-f3 78Дімер настільки захопився пропагандою цього вдосконален ня, шо до каждого хода в своїх аналізах ставив нєсколько знаків ок лику.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 3:
В началі цієї віртуозної, як прижок матацикліста через велику кітайську стіну, атаки білі жертвують каня: 17. Ne4-f6+ (напомі наю, шо це не плюс, а шах, тоість — угроза дать каралю в диню).
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”