Древослів

Словник Української Мови

друкованиця

[drukoʋɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва першого українського букваря, виданого у 1574 році у Львові Іваном Федоровим; також відомий під назвою “Азбука”.

  2. (Історія) –

    Загальна назва стародруків або старовинних друкованих видань, що мають історичну та культурну цінність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. друкованиця, р. друкованиці, д. друкованиці, з. друкованицю, о. друкованицею, м. друкованиці, к. друкованице

Більше записів