Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Набридати, докучати комусь постійними проханнями, скаргами або нудьгуванням; вередувати.
- (Психологія) –
(рідк.) Вагатися, довго не вирішуватися на щось; тягти час.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я канючуся, ти канючишся, він канючиться, ми канючимося, ви канючитеся, вони канючаться