канючити

[kɑnjut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Набридливо, плаксиво просити про щось, нудьгувати, докучати благаннями.

  2. (Психологія) –

    Виявляти незадоволення, скаржитися на щось у набридливій, плаксивій формі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я канючу, ти канючиш, він канючить, ми канючимо, ви канючите, вони канючать

Більше записів