ізоморфа

Значення

1. ІЗОМО́РФА, и, жін., спец. 1. У мовознавстві: одиниця мови, яка виявляє структурну та функційну подібність до одиниці іншого мовного рівня або іншої мови, зберігаючи при цьому власну специфіку; те саме, що ізоморфний елемент.

2. У математиці: об’єкт, що перебуває у відношенні ізоморфізму до іншого об’єкта; множина, група, граф тощо, які мають однакову структуру з іншою множиною, групою, графом.

Правопис та відмінювання