ізоморфний
[izomorfnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Який характеризується ізоморфізмом; подібний за формою, будовою або походженням, але не тотожний за змістом чи суттю (про об’єкти, системи, явища).
-
спец. У математиці — який перебуває у взаємно однозначній відповідності з іншим об’єктом (множиною, групою, простором) із збереженням їхніх структурних властивостей та операцій.
-
спец. У мінералогії, хімії — який має однакову кристалічну форму або тип кристалічної ґратки, але відрізняється за хімічним складом (про речовини, мінерали).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізоморфний, р. ізоморфного, д. ізоморфному, з. ізоморфного, о. ізоморфним, м. ізоморфнім