ІЗОМОРФІ́ЗМ, у, чол.
1. у математиці. Взаємно однозначна відповідність між двома множинами або математичними структурами (групами, кільцями, векторними просторами тощо), яка зберігає всі визначені на них операції та відношення; поняття, що виражає однаковість будови (структури) об’єктів.
2. у мовознавстві. Відповідність (подібність) між одиницями різних рівнів мовної системи (наприклад, між фонологічною та граматичною системами), яка виявляється в аналогії їхніх відношень і функцій.
3. у хімії, кристалографії. Властивість речовин, що мають подібний хімічний склад, кристалізуватися в однакових кристалічних формах; явище, за якого різні за хімічною природою сполуки утворюють кристали однакової будови.