Значення
-
ІЗОМОРФ, -а, чол.
-
у мінералогії. Речовина, кристалічна структура якої подібна до структури іншої речовини, що дає змогу утворювати змішані кристали (тверді розчини) шляхом заміщення атомів, іонів або молекул в кристалічній ґратці.
-
у математиці. Об’єкт, який перебуває у взаємно однозначній відповідності (ізоморфізмі) з іншим об’єктом, зберігаючи їхні структурні властивості та операції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізоморфи, р. ізоморф, д. ізоморфам, з. ізоморфи, о. ізоморфами, м. ізоморфах, к. ізоморфи