нус

[nus]

Буква:Н

Значення

  1. У філософії (зокрема, у вченнях давньогрецьких філософів Анаксагора та інших) — розум, інтелект як першопричина та організатор світового порядку, космічна сила, що впорядковує хаотичну матерію.

  2. У психології (застаріле) — розум, інтелектуальні здібності людини як протиставлення чуттєвому сприйняттю.

Більше записів