нус

1. У філософії (зокрема, у вченнях давньогрецьких філософів Анаксагора та інших) — розум, інтелект як першопричина та організатор світового порядку, космічна сила, що впорядковує хаотичну матерію.

2. У психології (застаріле) — розум, інтелектуальні здібності людини як протиставлення чуттєвому сприйняттю.

Приклади вживання

Приклад 1:
Третій блок (програм, регуляції і контролю діяльності) активізує перший блок з тим, щоб підвищити то- нус кори головного мозку, що є необхідним для досягнення цілі, або знижує його, коли ціль досягнуто. 16 Т. В. Дуткевич психічна діяльність здійснюється не окремим відділом головного моз- ку, а системою органів, кожен з яких відіграє певну роль у забезпеченні цієї діяльності.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs”

Приклад 2:
Кирилюк Уманський національний університет садівництва, misha.uman@gmail.com На основі багаторічних досліджень, проведених у ННВВ Уманського НУС, встановлено, що у зоні нестійкого зволоження під час найбільшої витрати вологи в інтенсивних я блуневих садах на підщепі М.9 зі схемою садіння 4 ×1 м спостерігається нестача опадів, яку для отримання стабільних високих врожаїв необхідно компенсувати за рахунок зрошення. У середньому за період досліджень нестача опадів впродовж вегетаційного періоду зафіксована у квітні, травні, липні та серпні і припадає на основні критичні періоди розвитку яблуні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |