Значення
-
Документ, що містить сукупність правил, вказівок, настанов, які визначають порядок і спосіб виконання певної роботи, користування чим-небудь, поводження з чимось тощо.
-
Розпорядчий документ, який видається керівним органом або посадовою особою і містить обов’язкові для виконання вказівки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інструкція, р. інструкції, д. інструкції, з. інструкцію, о. інструкцією, м. інструкції, к. інструкціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «інструкція» походить від латинського дієслова instruere, що означає «вставляти, будувати, навчати». Це дієслово утворене з префікса in- («в») та дієслова struere («будувати, складати»). Спочатку слово означало «настанова, керівництво», а згодом набуло сучасного значення «офіційний документ із вказівками». В українській мові слово з’явилося через посередництво інших європейських мов, зокрема польської чи німецької.