Словник Української Мови
Буква
1. Документ, що містить сукупність правил, вказівок, настанов, які визначають порядок і спосіб виконання певної роботи, користування чим-небудь, поводження з чимось тощо.
2. Розпорядчий документ, який видається керівним органом або посадовою особою і містить обов’язкові для виконання вказівки.
Приклад 1:
мовою); листівка таємної маоїстської організації із закликом до одногодинного сидячого страйку; інструкція користування змивом у туалеті залізничного вокзалу міста Венеції; поштова картка з видом на лаґуну із дзвіниці Сан Марко о вечірній порі, на зворотньому боці напис від руки «Dear Lesja!»; сильно покреслена чернетка чотирьох терцин із пісні 21-ї Дантового «Пекла»; листок телефонного нотатника з єдиним записом «Моя куріпочка: 505-99-12»; квитанція з рахунком за вечерю в ресторації«Люна»; етикетка від винної пляшки «Мерльо ді Прамаджора»; шматок грубого 1 Рибна юшка (італ.). 249 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ обгорткового паперу з текстом головної крішнаїтської молит ви, записаним на урду, а також у латинській транслітерації; засушений лавровий листок, що розсипався від дотику.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Отож їм інструкція. Гетьман писав, він був у кімнаті сам, тільки в дальньому кутку сидів підписок, який ножем із шаблі чинив пера.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 3:
У рядку 2: інструкція #include
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”