Словник Української Мови
Буква
1. Орган управління підприємством, установою, організацією або колективом; група осіб, що здійснює керівництво.
2. Процес управління, спрямування діяльності когось або чогось; дія за значенням дієслова «керувати».
3. Посібник, інструкція, що містить основні відомості, правила або вказівки з користування чим-небудь, виконання якоїсь роботи.
Приклад 1:
Організовували літературні вечори молодої поезії (якщо вдавалося обійти партійне керівництво — на рівні комсомольського, з легкої руки Наталки Чорної, ніяких перешкод не було). Відчувалося поступове розкріпачення думки, свідоме переступання меж дозволеного та й розширення цих меж.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Керівництво Clarks Limited провело аналіз діяльності своєї компанії і отримало невтішні результати: • середній час від розробки виробу до його надходження в магазин складає 15 міс. ; • поставки з власних фабрик регулярно спізнюються; • виробництво на своїх фабриках не повністю забезпечене сировиною; • спостерігається високий рівень запасів; • існує негнучке виробництво на фабриках; • реальні витрати на постачання імпортного взуття невідомі; • зате добре поставлений прогноз попиту, на цій підставі і планується вся діяльність компанії.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Німецькі агенти справно проінформували своє керівництво про візит “генерала Монтгомері” і в результаті за вказівкою Гітлера OKW спішно прийняло план з відбиття очікуваної висадки союзників з боку Середземномор’я. Ще одна різниця думок між фюрером та його генералами торкалася питання, як краще використати танкові дивізії.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”