Стос. до імпровізатора та імпровізаторства; пов’язаний з імпровізацією; такий, що імпровізує.
імпровізаторський
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стос. до імпровізатора та імпровізаторства; пов’язаний з імпровізацією; такий, що імпровізує.
Відсутні