1. Який не відповідає дійсності, об’єктивним фактам; хибний, помилковий, невірний.
2. Який не відображає істинного стану речей, навмисно спотворений; брехливий, облудний.
3. Позбавлений правдивості, щирості; нещирий, удаваний.
неправдивий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В сіє-то нещасливе врем’я І в самий штурхобочний бой, Троянське і латинське плем’я Як умивалося мазкой, Прибіг гінець з письмом к Латину, Нерадосну привіз новину, Князь Турн йому війну писав; Не в пир, бач, запрошав напитись, А в поле визивав побитись; Гінець і на словах додав: Щарю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав; Зате узол дружелюбивий Навіки з Турном розірвав.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |