Імплозія, ї, жін.
1. Фіз. Стрімке, спрямоване всередину руйнування об’єкта під дією зовнішнього тиску, що перевищує внутрішній; вибух, спрямований усередину, на відміну від вибуху (експлозії), що розширюється назовні. Принцип імплозії використовують у конструкції ядерної зброї для стиснення плутонієвого заряду.
2. Перен. Різке, катастрофічне звуження, стиснення або колапс системи, структури чи явища зсередини; внутрішній колапс. Криза призвела до імплозії економіки, коли ринок згорнувся сам у собі.