світлолюбний

[sʋitloljubnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про рослини) Такий, що для свого нормального росту та розвитку потребує багато світла, добре росте лише на добре освітлених місцях; світлолюбний.

  2. (Перен., про людину) Такий, що прагне до духовного світла, знань, істини; просвітлений, осяяний високими ідеалами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світлолюбний, р. світлолюбного, д. світлолюбному, з. світлолюбного, о. світлолюбним, м. світлолюбнім

Більше записів