Імплювій, -я, чол. 1. В архітектурі стародавніх римлян — неглибокий чотирикутний басейн в атріумі (центральному приміщенні будинку), призначений для збирання дощової води, що потрапляла через отвір у даху (комплювій).
імплювій
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |