непокритість

1. Властивість за значенням прикметника “непокритий“; стан, коли щось не покрите, не вкрите, не захищене чимось.

2. Фін., бухг. Стан, коли зобов’язання, витрати або збитки не забезпечені відповідними активами, резервами або доходами; недостатність коштів для погашення зобов’язань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |