Значення
-
Стан, коли чогось не вистачає для певної мети; відсутність потрібної кількості, повноти або якості; нестача, брак.
-
(Медичний термін) Порушення нормальної функції органу, системи органів або всього організму, що характеризується зниженням їхніх резервних можливостей та компенсаторних механізмів (наприклад: серцева недостатність, ниркова недостатність).
-
Властивість людини, що характеризує її як таку, що має обмежені здібності, знання або моральні якості; недоробленість, обмеженість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недостатність, р. недостатності, д. недостатності, з. недостатність, о. недостатністю, м. недостатності, к. недостатносте