1. Який належить імператорові, пов’язаний з ним; властивий імператорові, імператриці.
2. Який стосується імператора, імператриці або імперії; призначений для них.
імператорський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
[752] Ідеться про Віленський імператорський університет, утворений актом імператора Олександра І від 4 (16) квітня 1803 р. на базі Головної віленської школи. [753] Посесор — орендар земельної ділянки.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикметник () |