імператриця

1. Дружина імператора.

2. Жінка, яка править імперією як монарх; самодержиця.

Приклади вживання

Приклад 1:
[112] Існувала легенда, зафіксована, зокрема, в романі Чайковського «Вернигора», згідно з якою імператриця Катерина II прислала в дарунок повстанцям ножі й звеліла освятити їх, що й було зроблено на Маковія в Мотронинському монастирі. [113] Кирея — верхній довгий суконний чоловічий одяг із відлогою.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
[117] Ідеться про так звану «золоту грамоту», якою імператриця Катерина ІІ нібито закликала народ до повстання. [118] До цих слів Шевченко подав таку примітку: «За гайдамаками ходив кобзар; його називали сліпим Волохом.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |