марновірець

[mɑrnoʋirɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Застаріла назва для представника релігійної течії молоканів, які заперечували церковні обряди та ієрархію, визнаючи лише «духовне» поклоніння.

  2. У ширшому, історичному значенні — людина, яка відхиляється від офіційного віровчення, релігійний відступник, вільнодумець у релігійних питаннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. марновірець, р. марновірця, д. марновірцеві, з. марновірця, о. марновірцем, м. марновірцеві, к. марновірцю

Більше записів