1. Стос. до ідолопоклонника та ідолопоклонства; який поклоняється ідолам, кумирам.
2. перен. Який сліпо, беззастережно схиляється перед ким-, чим-небудь, обожнює когось, щось.
ідолопоклонницький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |