Значення
-
Той, хто поклоняється ідолам, язичницьким божествам; поганський віруючий.
-
перен. Той, хто сліпо, беззастережно шанує кого-, що-небудь, схиляється перед кимось або чимось; фанатичний прихильник, шанувальник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідолопоклонник, р. ідолопоклонника, д. ідолопоклонникові, з. ідолопоклонника, о. ідолопоклонником, м. ідолопоклонникові, к. ідолопоклоннику