мірошництво

[miroʃnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рід занять, професія мірошника (особи, яка працює на млині, здійснює помел зерна).

  2. Історична назва адміністративно-територіальної одиниці (повіту, староства) у Великому князівстві Литовському, до складу якої входило кілька волостей; також посада та уряд керівника такої території (мірошника).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мірошництво, р. мірошництва, д. мірошництву, з. мірошництво, о. мірошництвом, м. мірошництві, к. мірошництво

Більше записів