ідолопоклонство

1. Релігійний культ, що полягає в поклонінні ідолам, статуям або іншим матеріальним предметам як божествам; язичницьке багатобожжя.

2. перен. Сліпе, надмірне захоплення ким-небудь або чим-небудь, схиляння перед кимсь або чимсь, що часто набуває форм обожнювання.

Приклади вживання слова

ідолопоклонство

Приклад 1:
Це є рідне ідолопоклонство, не бачити у світі нічого, крім стихій, це початок будь -якого зла, і провина, й кінець, як каже Соломон. Мабуть, то най -болісніший страх тривожить серце, яке лежить у стихіях, бачить їх, щохвилин и змінювані й руйновані, яке раптом гляне на склад свого попільного тільця, наражене на таке ж падіння, та жодної допомоги цьому злу не знаходить.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
79.З книги 2 Про стародавнє литовське ідолопоклонство До часів польського короля Владислава Ягайла з литовських князів, як ми повніше розповіли в описі польських королів, всі жителі литов- ського та жмудського народу через свої стародавні марновірства хвалили багатьох богів, або, вірніше, дияволів з колоди. А перш за все виявляли честь божеству вогню й називали його своєю мовою як святу річ Зніч (Znicz), тому в найкращих містах і місцях, призначених для цього, по- стійно він горів, а для відправлення своїх обрядів приставляли жерця з помічниками.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”