гупотітися

1. (розм.) Важко, з гуркотом падати, котитися або пересуватися; гуркотіти при падінні.

2. (перен., розм.) Рухатися незграбно, важко, з шумом; гепатися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |