гупотіти

[ɦupotitɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Видавати глухі, низькі звуки, дзеньчати (про дзвони, металеві предмети тощо).

  2. Глухо лунати, розноситися (про звук).

  3. Розмовне. Важко падати, з гуркотом ударятися об щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гупочу, ти гупотиш, він гупотить, ми гупотимо, ви гупотите, вони гупотять

Більше записів