гуркота

[ɦurkotɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

  2. (діал.) Те саме, що гуркіт — гучний, різкий звук, шум від падіння, кочення чогось важкого, від грому тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуркот, р. гуркота, д. гуркотові, з. гуркота, о. гуркотом, м. гуркоті, к. гуркот

Більше записів