1. Видавати низькі, гулкі звуки, дзвеніти (про струни, дроти тощо).
2. Дзижчати, гудіти (про комах).
3. Розмовляти, говорити (заст., діал.).
4. Сварити, лаяти когось, дорікати комусь (заст., діал.).
гудити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В одному з указів Ашока заборонив вихваляти свої духовні ідеали й гудити чужі, бо таке міжрелігійне протистояння «підриває корені своєї віри й завдає шкоди чужій». В імперії Маур’їв царська влада посилилась і була вже легітимною (спадковою).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |