Значення
-
(про апарат, пристрій) Здатний одночасно відтворювати звук і записувати його, зазвичай стосовно радіоапаратури.
-
(про систему зв’язку) Призначений для двостороннього аудіозв’язку, коли абоненти можуть одночасно говорити і слухати, без необхідності перемикати режими (на відміну від “гучномовний“).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гучночутний, р. гучночутного, д. гучночутному, з. гучночутний, о. гучночутним, м. гучночутнім, к. гучночутний