гучність

[ɦut͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Об’єктивна фізична характеристика звуку, що визначається амплітудою коливань і вимірюється в децибелах; сила звуку.

  2. Суб’єктивне сприйняття сили звуку органами слуху, що залежить від його інтенсивності та частоти; те, наскільки голосно лунає звук.

  3. Перен. Широке суспільне розголошування, популярність, резонанс (наприклад, у виразах: набути гучності, справа великої гучності).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гучність, р. гучності, д. гучності, з. гучність, о. гучністю, м. гучності, к. гучносте

Більше записів