гучномовний
[ɦut͡ʃnomoʋnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який посилено передає звук, забезпечує високу гучність відтворення; призначений для посилення звуку.
-
Який говорить дуже голосно, крикливо; галасливий.
-
Перен. Надмірно помпезний, пафосний, прагнучий привернути увагу; гучно анонсований, розрекламований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гучномовний, р. гучномовного, д. гучномовному, з. гучномовного, о. гучномовним, м. гучномовнім