Словник Української Мови
Буква
1. По батькові чоловіка від імені Григорій (Григорійович), що вживається як самостійна форма звертання або позначення особи в українській мові, зокрема в історичному та фольклорному контексті.
2. Прізвище українського, російського, білоруського, польського або сербського походження, утворене від імені Григорій.
3. (іст.) Назва великого калібру гармати (карронади), відлитої в 1805 році майстром Григоровичем на Катеринославському чавуноливарному заводі та відомої в народі під іменем «Григорович».
Приклад 1:
Ново- і старорічна «казочка» Коли в січні 2000-го року Петро Григорович Черемський (невтомний харків’янин!) повідомив мене, що готується святкування 125-річчя з дня народження Гната Хоткевича, я надзвичайно зраділа — бандура, співи, оркестри, видання книжок («Музичні інструменти українського народу», «Тарасик», «Восьмитомник 1928-го року») будуть перевидані!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
ВЛОХ ОРЕСТ ГРИГОРОВИЧ (нар.1934р.) Провів вимірювання залежності подвійного променезаломлення ∆n від температ у р и і д ов- жини світлової хвилі для діелектричних, сегне- тоелектричних, напівпровідникових кристалів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
АФАНАСЬЄВ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ Вивчив пружне магнітне розсіяння електр о- нів на ядрах 39R, 49Ti, 59Co, визначив вищі магні- тні мультипольні моменти для цих ядер. Пока- зав, що одночастинкова оболонкова модель п о- гано описує процес пружного магнітного розсі- яння і необхідно використовувати більш реалі с- тичні ядерні моделі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”