1. Діяти, керуючись чиїмись порадами, вказівками або прикладом; наслідувати когось, наслідувати щось.
2. (У логіці та філософії) Бути логічним наслідком, результатом чогось; випливати з чогось як висновок.
послідкувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |