Словник Української Мови
Буква
1. У давньоримській міфології — бог підземного царства, володар царства мертвих, відповідник давньогрецького Аїда.
2. Дев’ята за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи (з 2006 року Міжнародним астрономічним союзом класифікована як карликова планета).
3. У геології — глибинне магматичне тіло, що утворилося в надрах земної кори внаслідок застигання магми.
Приклад 1:
І братик ваш Плутон, поганець, Із Прозерпіною засів, Пекельний, гаспидський коханець, Іще себе там не нагрів? Завів братерство з дьяволами І в світі нашими бідами Не погорює ні на час.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Система Плутон — Харон (а) та поверхня Плутона (б). Виявилося, що уявлення про Плутон як « мертву» ( на поверхні якої вже дуже давно не відбувається жодних змін ) планету, були помилкові.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”