1. Який має горб на спині або грудях, зігнутий, кривий.
2. Який має опуклість, випуклість, схожу на горб; бугорчастий, нерівний.
3. (У назвах тварин і рослин) Який має характерну опуклість, вигин (наприклад, горбатий кит, горбатий короп).
Словник Української Мови
Буква
1. Який має горб на спині або грудях, зігнутий, кривий.
2. Який має опуклість, випуклість, схожу на горб; бугорчастий, нерівний.
3. (У назвах тварин і рослин) Який має характерну опуклість, вигин (наприклад, горбатий кит, горбатий короп).
Приклад 1:
Горбатий янгол лісу манить теплим мохом. Завиті у пергамент неба зодіаки ввижаються нам у хрестах щоночі, і мрії наших вір горять стожарним маком.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Он горбатий Маржан яку кралю висватав. Хiба ти до нього прирiвнявся?
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”