головохордові

1. Тип вторинноротих тварин, що мають хорду (спинну струну) протягом усього життя або на певній стадії розвитку; до них належать ланцетники, асцидії та хребетні тварини.

2. У ширшому, застарілому розумінні — велика група хордових тварин, що включає підтипи безчерепних (ланцетники), оболонникових (асцидії, сальпи) та черепних (хребетних).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |