піррів
[pirriʋ] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(історичне) Цар Епіру (давньогрецької держави) у 307–302 та 297–272 роках до н.е., відомий своїми війнами з Римом, зокрема перемогою, здобутою надзвичайно великими втратами («Піррова перемога»).
-
(переносне значення) Про перемогу або успіх, який коштував надмірних зусиль і втрат, що зрівнює або перевищує його користь; аналогічний до Піррової перемоги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. піррів, р. піррового, д. пірровому, з. піррового, о. пірровим, м. пірровім