1. (історичне) Цар Епіру (давньогрецької держави) у 307–302 та 297–272 роках до н.е., відомий своїми війнами з Римом, зокрема перемогою, здобутою надзвичайно великими втратами («Піррова перемога»).
2. (переносне значення) Про перемогу або успіх, який коштував надмірних зусиль і втрат, що зрівнює або перевищує його користь; аналогічний до Піррової перемоги.