гопачок

[ɦopɑt͡ʃok] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Музичний розмір 2/4, характерний для українських народних танців, зокрема гопак, що відрізняється чітким акцентом на сильну долю такту.

  2. Народна пісня або музична п’єса, написана у такому розмірі, що супроводжує танець гопак або створена на його основі.

  3. У музичній термінології — стилізована п’єса для фортепіано чи інших інструментів, що імітує ритмічні та мелодичні особливості народного танцю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гопачок, р. гопачка, д. гопачкові, з. гопачок, о. гопачком, м. гопачкові, к. гопачку

Більше записів