годинниковий

1. Який стосується годинника (механізму для вимірювання часу), призначений для нього або властивий йому.

2. Який має форму або вигляд циферблата годинника; розташований колом, на зразок годинникової стрілки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Як поєднати безліч фактів, що він встиг назбирати й відчути, як сплести ту силу спостережень, що він зробив над іншими і над собою, в одну бездоганну ці­лість, точну й припасовану, як годинниковий механізм? Як проявити в кількох тисячах рядків безконечну різноту людей, божевільну відмінність їхніх думок, настроїв, ба­жань і дій?
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 2:
Але зате Криленко згадав i рiвнi берлiнськi вулицi, i тихий кабiнет над Шпрее, i нормальне й точне, мов годинниковий механiзм, нiмецьке життя. Все це перший раз за всю дорогу пройшло перед ним з кiнематографiчною швидкiстю i залишило за собою в його душi трохи гiркий i неприємний слiд.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикметник () |