глушитель

[ɦluʃɪtɛlʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Пристрій для зменшення шуму, що виникає при роботі двигуна внутрішнього згоряння, або для придушення звуку пострілу у вогнепальній зброї.

  2. Технічний пристрій або система для створення перешкод радіоприйому, радіолокації тощо з метою перешкоджання роботі ворожих засобів зв’язку та розвідки.

  3. Рідко вживана назва для пристрою, який поглинає або гасить коливання, вібрації (наприклад, у різних механізмах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глушитель, р. глушителя, д. глушителеві, з. глушитель, о. глушителем, м. глушителеві, к. глушителю

Більше записів