гадь

1. (у давньоруській міфології) злий дух, демон, чорт; втілення зла, нечиста сила.

2. (переносне значення, заст., зневажливо) погана, зла, огидна людина.

3. (переносне значення, заст.) щось огидне, бридке, мерзенне.

Приклади:

Приклад 1:
І полум’я, мов гадь, прошелестіло, заклявши зненавиджене в огар. Тепер нема тобі лещат кордонів — сім Божих птахів піють у твоїм вінці.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”