оспорювання

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Дія за значенням дієслова “оспо́рювати”; процес заперечення, відкидання або визнання недійсним чогось через суперечки, критику або юридичну процедуру.

2. (Юриспруденція) –

   (Юрид.) Процесуальна дія або комплекс дій, спрямованих на визнання права, документа, рішення, договору тощо недійсним, незаконним або таким, що не породжує юридичних наслідків, у встановленому законом порядку (наприклад, в суді).

Правопис та відмінювання