Значення
-
Надання переваги зовнішній формі, зовнішнім ознакам чогось у шкоду суті, змісту; сліпе дотримання встановлених правил, формальних вимог.
-
Напрям у мистецтві, літературі та естетиці, що акцентує увагу на художній формі, композиційних прийомах, структурі твору, часто всупереч його ідейному змісту або соціальній функції.
-
У математиці, логіці та філософії: концепція, згідно з якою наукові теорії є сукупністю формальних систем (символів, правил), а їхні об’єкти не мають власного змісту поза цими системами.
-
У праві та державному управлінні: надмірна увага до процедурних, бюрократичних формальностей, що ускладнює суттєве вирішення справ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. формалізм, р. формалізму, д. формалізмові, з. формалізм, о. формалізмом, м. формалізмі, к. формалізме