1. Процес надання чіткої, однозначної форми (зокрема, мовної) певним поняттям, ідеям або процесам, що передбачає чітке визначення правил, структур і взаємозв’язків.
2. У логіці, математиці, інформатиці та інших науках — точний опис явища, теорії або процесу за допомогою спеціально створеної формальної системи (символів, формул, алгоритмів, аксіом), що дозволяє уникати неоднозначностей природної мови та застосовувати логічні методи аналізу.
3. У суспільствознавстві та управлінні — надмірне наголошення на зовнішніх, установлених правилах та процедурах, часто в шкоду суті справи, гнучкості та ефективності; бюрократизація.