1. У лінгвістиці — форма слова, що збереглася в мові як архаїзм, але втратила свою первісну граматичну функцію або парадигму, часто використовується у фразеологічних зворотах або окремих виразах (наприклад, займенникові форми “ся”, “си”, що походять від повного займенника “себе”).
2. У більш широкому вживанні — будь-який мовний елемент (морфема, словоформа, конструкція), який історично є залишком старої системи і не має повноцінної життєвої функції в сучасній мові, будучи пережитком минулих мовних станів.