1. Напрям у мистецтві, науці, філософії тощо, що надає переважне значення зовнішній формі, структурі або техніці в ущерб змісту, ідеї або практичному призначенню.
2. Догматичне, буквальне дотримання встановлених правил, формальних вимог, інструкцій або зовнішніх форм, часто зі шкодою для суті справи; бюрократизм, канцелярщина.
3. У філософії та логіці — напрям, що розглядає форми мислення та пізнання як самостійні, відірвані від їхнього змісту та реальної дійсності.