фідуціарний
[fidut͡siɑrnɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
Пов’язаний з довірчими відносинами, що ґрунтуються на довірі, обов’язку та добросовісності, особливо у сфері управління майном або інтересами іншої особи (наприклад, фідуціарний договір, фідуціарна власність).
-
У фінансовій та юридичній практиці — що стосується особи (фідуціарія), яка зобов’язана діяти виключно в інтересах іншої особи (бенефіціара) та керувати переданим майном на умовах повної довіри та відповідальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фідуціарний, р. фідуціарного, д. фідуціарному, з. фідуціарного, о. фідуціарним, м. фідуціарнім