фідуціарій

1. Особа або організація (наприклад, банк, трастова компанія), яка на законних підставах володіє майном, управляє ним або розпоряджається ним на користь іншої особи (бенефіціара) відповідно до умов фідуціарного договору (наприклад, трасту, довірчої власності, заповіту).

2. У ширшому сенсі — довірена особа, яка зобов’язана діяти виключно в інтересах іншої особи, будучи зобов’язаною перед нею найвищими стандартами сумлінності, лояльності та розкриття інформації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |