Значення
-
Особа (фізична або юридична), яка діє від імені та в інтересах іншої особи (бенефіціара) на основі довірчих відносин або договору про управління майном (траст), зобов’язана виявляти найвищу ступінь сумлінності та лояльності.
-
У римському праві — особа, якій за заповітом передавалося майно з обов’язком зберегти його та передати іншій особі (бенефіціару).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фідуціар, р. фідуціара, д. фідуціарові, з. фідуціара, о. фідуціаром, м. фідуціарі, к. фідуціаре