фідуціар

1. Особа (фізична або юридична), яка діє від імені та в інтересах іншої особи (бенефіціара) на основі довірчих відносин або договору про управління майном (траст), зобов’язана виявляти найвищу ступінь сумлінності та лояльності.

2. У римському праві — особа, якій за заповітом передавалося майно з обов’язком зберегти його та передати іншій особі (бенефіціару).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |